Заповіт складається за життя людини, а підлягає виконання тільки після його смерті.
Факт смерті заповідача є умовою для набуття чинності заповіту. Волевиявлення спадкоємців (прийняти або не прийняти спадок) має значення тільки на момент смерті заповідача та відкриття спадщини. Дуже важливо скласти заповіт так, щоб в майбутньому не виникало різночитання волі заповідача, і щоб процес спадкоємства проходив саме так, як того хотів заповідач.
Заповіт припускає обов’язкову письмову форму і посвідчення відповідною посадовою особою. Заповіт, складений особою, що не мала на це право, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення, та має бути особисто підписаний заповідачем. Також він повинен бути посвідчений нотаріусом, або іншими посадовими особами, яких законодавством наділено такого права (лікарем — у госпіталі, лікарні, іншому закладі охорони здоров’я, в якому особа перебуває на лікуванні, капітаном судна — якщо особа перебуває в плаванні, та іншими посадовими особами, які зазначені в ст.1252 Цивільного кодексу України).
Як оформити заповіт?
визначити осіб, які стануть спадкоємцями;
звернутися до нотаріуса;
надати оригінали паспорту, ідентифікаційного номеру, документів про право власності на майно;
отримати оформлений на спеціальному бланку заповіт.